Класична сковорода класичного розміру. Ручка дерев'яна. З вільхи. Просочена олією. На звичайному гвинті з широкою борозеною. Це щоб якщо раптом треба підкрутити, то це можна зробити просто ложкою або виделкою) Найпростіша, звичайнісінька, найпоширеніша. Словом, якщо хочете спробувати, що це за чавун такий або подарувати комусь (нехай мучиться), то це саме воно)

Кришка скляна найпростіша, нічого незвичайного.Ручка бакелітова.

Трохи про чавун:

Залізо з вмістом вуглецю більше 2,14%. Якщо менше, то сталь. Залізо у чистому вигляді! У нашому випадку без будь-якого покриття (без емалі). Тому може іржавіти, якщо залишати мокрою! Важка! Не плутати зі старою бабусиною чавунною сковорідкою з литого алюмінію. Покриття на чавунному посуді утворюється в процесі прожарювання (якщо нова). А в процесі приготування воно постійно оновлюється. Але це не антипригарне покриття, як багато хто чомусь думають (бо чорне?), а найтонша полімерна плівка із запеченого масла (жиру), яка захищає вашу посудину від корозії, а також має гідрофобні властивості (відштовхує воду). І тому, щоб не прилипало, готувати потрібно з олією. Хіба що коржі можна без олії пекти. І так. На чавуні можна ПЕКТИ. Тому що він, крім усього іншого, має високу теплову емісію. Це є чи не головна перевага чавуну. Здатність віддавати тепло. Тепло від добре прогрітої сковороди ви відчуєте за півметра! Подібного ефекту вам від інших матеріалів не отримати. Теплова емісія у чавуну в 10 разів вища, ніж у алюмінію. Це означає, що продукт готується не тільки в місці торкання поверхні, а практично повністю. Пропікається. І якщо на алюмінієвій пательні млинці ви смажите, то на чавунній ви їх печете)

Загальні відчуття від готування на чавунному посуді:

Мої особисті. Ні на що не претендую)

1. У вас надійна та зручна річ. І вона не стане непридатною (як улюблені кросівки, з яких вже пальці вилазять, а ви їх зберігаєте як пам'ять). У вас з цією річчю пов'язані купа спогадів, і як правило про хороше))). Вона у вас є! Вам не потрібно буде щороку шукати та купувати «бажано таку ж», бо до такої ви звикли, а «таких» уже не випускають… І вам потрібно пробувати щось нове, незрозуміле з непередбачуваним результатом. Я консерватор. Звикаю до добрих речей. Мені в таких ситуаціях трохи складно... Не кажучи вже про те, що це вкрай вигідне вкладення, 100% річних))

2. Її можна бити всім, що під руку попадеться: можна металевою лопаткою, можна ножем, можна виделкою, та хоч шпателем. Нічого ви там не пошкодите і нічого після цього не облізете. Можна різати прямо на сковороді. Це зручно.

3. Дивишся на неї, і хочеться щось приготувати. І не тому, що їсти хочеться, а тому, що на ній приємно готувати.

4. Такі речі приємно дарувати. Якщо людина здружиться з чавуном, то він буде вам потім дякувати ще років 20))). До того ж і веганам теж дуже до речі. Я подарував другу, просунутому йогу, так він у захваті, пече на ній якісь там свої веганські коржі.

5. А ще можна не морочаючись постукати ложкою об борт після помішування, збивши з неї шматочки їжі. Дрібниця, а зручно)

6. І так, я вже років 15 не користуюсь ніякими іншими сковорідками, тож забув найголовніше - абсолютно нешкідливо. Жодних там перфтороктанових кислот або їх «нешкідливих» замінників.